визнаючи важливість Міжнародної Кримської платформи як інструменту консолідації міжнародної підтримки задля деокупації Криму та забезпечення повоєнної відбудови Кримського півострова, а також подолання наслідків тривалої російської тимчасової окупації та спроби анексії Криму,

беручи до уваги і підтримуючи поступ України на шляху до набуття повноправного членства в ЄС та НАТО,    

з метою створення сприятливих умов для відновлення та розбудови підприємництва, подолання наслідків тимчасової окупації Кримського півострова, налагодження співпраці між державою та бізнесом, 

домовились про принципові засади майбутнього відновлення Криму, зокрема щодо повернення українського бізнесу та залучення інвестицій:

1. Бізнес і держава спільно діють в інтересах розвитку економічної діяльності та партнерства для досягнення стабільного та сталого розвитку регіону. 

2. Реінтеграція Криму послуговується найкращими практиками реалізації реформ, які відбулись в Україні, та міжнародним досвідом.

3. Забезпечення безпеки, включаючи кібербезпеку,  та верховенства права є найважливішими аспектами для ведення бізнесу в Криму після деокупації. Держава створює умови для ведення бізнесу, розвитку вільного ринку та чесної конкуренції, включаючи створення сприятливого інвестиційного клімату та встановлення прозорих правил гри, особливо для міжнародних партнерів.

4. Держава визначає правові та фінансові гарантії для підприємництва, яке розпочинає свою діяльність одразу після деокупації Кримського півострова. 

5. Подолання наслідків тривалої мілітаризації та ймовірних бойових дій є необхідною передумовою для відновлення діяльності в Криму. Це стосується і фізичного виміру, зокрема розмінування, і когнітивного — подолання наслідків багаторічної мілітаристської пропаганди в усіх сферах життя.

6. Необхідно розробити архітектурний код Криму, який визначатиме правила забудови, організації пляжів та розвитку туристичної інфраструктури.

7. Розвиток культури є невіддільною частиною повернення Криму. Важливо зміцнити національну ідентичність як основну складову кримського обличчя. Корінні народи України, зокрема кримськотатарський народ, відіграватимуть важливу роль у відновленні Кримського півострова. 

8. Підтримка ІТ-сектору є стратегічно важливим кроком для відновлення економіки Криму, залучення інвестицій, створення робочих місць та розвитку підприємництва. 

9. Всі види транспорту: морський, залізничний, автомобільний та повітряний, є важливими інфраструктурними елементами відновлення Криму та інтеграції у європейську логістику. Крим має найбільшу в світі тролейбусну гілку з Сімферополя до Ялти — це символ екологічного громадського транспорту, і саме «зелений» громадський транспорт має працювати в містах деокупованого Кримського півострова.  

10. Держава забезпечує оцінку стану інфраструктури, інвентаризацію державного та комунального майна, визначає подальшу долю об’єктів, збудованих під час тимчасової окупації.  

11. Сталий розвиток Криму має відбуватись відповідно до цілей, сформованих ООН. Це, зокрема, передбачає енергоефективні та зелені рішення, зокрема у сфері надання житлово-комунальних послуг та енергетики. Крим має бути забезпечений якісною питною водою та стабільним постачанням електроенергії. Подолання наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС є запорукою відновлення екології на Кримському півострові. 

В Криму не має бути шкідливого виробництва. Відновлення екології та туризму мають повернути світові можливість бачити Крим, відбудований за принципом «краще, ніж було» (build back better).  

12. Для відновлення Кримського півострова держава і бізнес формують  бачення та способи залучення людей до повернення або релокації для життя і роботи в Криму. 

Цей Меморандум відкритий до підписання і має стати основою для діалогу між бізнесом та державою щодо майбутнього економічного відновлення Криму.